Мене звати Вікторія. Ми з Володею в шлюбі вже п’ять років, у нас є дитина. Однак рік тому ми з ним роз лучилися. Виявилося, що він мені зрад жував і не один раз. Я виставила його за двері, шанс давати не збиралася. Чоловік вимагав поділу майна, але квартира належала мені і він, звичайно, нічого не зміг отримати. Адже ми нічого не нажили разом. Хоча Володя твердив, що він жив у квартирі, значить у нього теж є якась частина в ній. Чоловік був дуже ображений на мене, зібрав речі і поїхав в інший кінець країни. Я подумала, що нарешті зможу відпочити, але не тут-то було.
Інна Михайлівна почала приходити до нас щодня. Приносила онукові іграшки та смаколики. Постійно була не задоволена його вихованням. Говорила, що я дуже nогана мати і господиня, все роблю не так. Якось раз свекруха знову прийшла до нас з ранку раніше. У присутності Петі вона дорікала мені і вчила життя, незважаючи на те, що це мій будинок і мої правила. Я вирішила не починати сварку і просто вийшла з кімнати. Інна Михайлівна почала проявляти велику любов до онука саме після роз лучення. Але я знала, що метою візиту була не дитина, а колишня невістка.
Вона всіляко намагалася зіпсувати мені життя, адже я роз лучилася з її сином, ще й квартиру забрала. Про те, що Володя зрад жував мені, вона навіть слухати не збиралася. Налаштовувала сина проти мене, щоб дитина вважала матір винною. Я не знала, що мені робити. Її поведінка мене насторожувала. Раптом Петя дійсно думає, що я погана. Через годину синок підійшов до мене і попросив, щоб бабуся більше не приїжджала. Йому не подобалося, що вона говорить про маму погані речі. Я видихнула з великим полегшенням і міцно обійняла його.