Після весілля ми з чоловіком стали збирати на квартиру, адже допомоги не дочекалися. Свекруха лише співчувала і говорила, що у нас все вийде. А коли зовиця зібралася заміж, свекруха продала дачу, мовляв треба ж весілля дочки влаштувати ще й дати грошей на квартиру. Вже тоді я зрозуміла, що свекруха ставить різницю між дітьми. Зараз ми з чоловіком вже два роки живемо в нашій квартирі і платимо за неї. Але півроку тому мама переписала на мене свою дачу.
Вона не хотіла її продавати, адже дачу будував мій батько, але й обробляти їй стало важко. Вирішила зробити мені подарунок на двадцатисемірічя. На дачі у нас хороший будинок і пристойна ділянка. У мене день народження восени, тому потрібно було дочекатися до літа, щоб насолоджуватися дачею. Вже навесні свекруха стала натякати мені, мовляв в місті їй не вистачає повітря, не уявляє, что буде робити влітку без дачі. Я вже зрозуміла, до чого вона схилить, але задала їй питання: — А навіщо тоді продали вашу дачу? — Щоб допомогти дочці.
Ти уявляєш, як довго вони б збирали на квартиру. Це тобі пощастило вийти заміж за такого чоловіка, а моїй доньці не пощастило. Зять не такий надійний, як мій син. Хотіла б запитати, а хто ж змушував золовке так рано виходіти заміж ще й за такого хлопця? Але мова тут зовсім не про золовку і її особисте життя, а про те, що свекруха прийняла рішення допомогти дочці, а сина вона не пошкодувала, а зараз поклала око на мою дачу.
Загалом, вона довго вмовляла, обіцяла за домом, за ділянкою стежити і т. п. В кінці кінців ми погодилися. Але було таке умовленя: на дачі господиня я, а вона гостя, і ми від неї очікуємо такої поведінки. Свекруха запевняла, що буде так як ми хочемо, але час показав, що вона брехала.Вона стала маленькими кроками наближатися до своєї мети. Спочатку вона переставляла меблі в будинку, потім мої квіти в горщиках, потім розкопала біля ганку газон, потім ще що-небудь.
Я наполягла на тому, чтоби вона повернула все назад, як було. Вона поворчала під носом, але повернула все. Вона намагалася закликати сина до свого захисту, але чоловік був на моїй стороні: «Тут господиня моя дружина!» Вже до наступного нашого приїзду вона заявила, що своє день народження зовиця вирішила відзначити у нас на дачі.
Виявилося, що, коли нас там не було, зовиця приїхала в гості, подивилася дачу і схвалила. Свекруха так впевнено про це говорила, ніби вони вже все вирішили і тільки сповіщають нас. Звичайно, я все скасувала. Свекруха знову спробувала бунтувати, але чоловік знову був солідарний зі мною. Ми вирішили, що на цьому вистачить. Чоловік відвіз свою маму назад у місто.