Після смерті дружини Іван залишився зі своєю дочкою зовсім один. Жили вони в селі, в добротному будинку, який був оточений дуже великою земляною ділянкою. Історія сталася, коли Насті було 9 років. Батько став помічати, що дівчинка часто відсутня вдома і десь гуляє. Вона могла бути відсутньою довгий час, і чоловік став переживати. Справа в тому, що у них поблизу немає сусідів і немає дітей, з якими Настя могла б гуляти. Будинок знаходиться на самій околиці села.
Він став задавати питання Насті, але дівчинка говорила, що просто гуляє в саду. Відповідь здалася чоловікові не надто обнадійливою, і він вирішив перевірити сам. Коли в черговий раз Настя пішла з дому, чоловік вирішив за нею простежити. Тримаючись на певній відстані, щоб дівчинка його не помітила, він пішов за нею. Несподівано Настя привела його до старого будинку, який знаходився на самому краю земляної ділянки. Раніше в цьому будинку жили його батьки. Вже 20 років будинок пустував.
Коли Настя підійшла до будинку, двері таєм ничим чином відчинилися. Чоловік увійшов слідом. Настя сиділа з якоюсь старенькою біля столу, на якому лежали скромні частування. Жінка спочатку злякалася і хотіла втекти, але чоловік не дозволив. Тут вони все розповіли. Марію Ігорівну діти вигнали з дому, і вона залишилася на вулиці. Вона забрела до них на ділянку і оселилася в старому будинку. Настя її знайшла. Їй було шkода стару жінку, тому вона часто її відвідувала і приносила їжу. Іван дозволив жінці і далі там жити, навіть став сам доnомагати.