Чоловік Тіни зателефонував їй і попередив, що мати захво ріла, а син майже не виходить із дому. Потрібно було вийти з ним погуляти. Тіна була незадоволена цим і нагадала, щоб той не забував, що вона ваrітна, і їй також потрібна увага. Засмучена, вона не зрозуміла, як із офісу дійшла до зупинки.
Їй не подобалася ситуація з дитиною від першого шлюбу чоловіка: після сме рті матері він осиротів, але в нього є цілком собі молода бабуся. Нехай вона ним і займається. «Я тут до чого?»,- Запитувала себе Тіна. Коли Данил уперше сказав про сме рть дружини, відразу була пропозиція: забрати Валеру до себе, як-не-як рідний син.
Але Тіна попросила зрозуміти її та відмовилася брати до себе хлопчика. Чоловік не продовжив, адже дружина ваrітна, не можна нервувати, хоча йому було боляче і прикро. Погляд згас. Данил весь час пропадав у колишньої тещі у будинку і проводив час із сином. Тіні це дуже не подобалося. Колишня теща чоловіка жодного слова поганого не промовила, але ох вже цей погляд, що оцінює…
Сидячи в автобусі, вона думала про все, але її думки перервав дзвінок і голос жінки, яка досить голосно говорила зі своєю матір’ю. Дізнавшись щось, вона ледве стримувала емоції. Закінчивши розмову, вона почала весь автобус розповідати подрузі, що ж сталося: — Уявляєш, наш кіт Барсік собаку врятував!
— Як так? — Мамі два роки тому підкинули маленьке руде кошеня. Він ще не вмів їсти, і коли мама пішла за піпеткою для годування, повернувшись, не знайшла кошеня. Він пропав. Після довгого пошуку знайшла його на будці нашого собаки Наргіз, який тоді звільнився. Ось Наргіз і почала годувати Барсіка. І ось сьогодні Барсик прийшов і зам’яукав, до чого без зупинки, показуючи на двері.
Мама зрозуміла, що він кудись кличе. Пішла за ним у ліс, і, виявилося, що наша Наргіз потрапила в капкан… ще трохи, і її не врятували б… Барсик її врятував… — Так… які ж тварини віддані, скільки в них кохання та турботи… — Це точно! Навіть таких людей рідко зустрінеш! – підтримала дівчинку подруга. Тіна засмутилася; раптом вона зрозуміла:
«Яка ж я жорстока». Вона вийшла з автобуса і помчала додому через парк. Там вона помітила чоловіка із сином і підійшла до них. (Теща чоловіка жила неподалік від них). Тіна мило запитала, що вони роблять, і запропонувала продовжити розмову вдома. Хлопчик зніяковів і сказав, що перед тим, як піти додому, треба бабусю попередити.
— Я мала на увазі, до нас додому. Ходімо, чай поп’ємо, — посміхаючись, запропонувала Тіна. Вдома вони накрили стіл, хлопчик доnомагав Тіні. І раптом вона спитала. — Ти б хотів сестричку? — Так звичайно! — одразу відповів він, — я її від усіх захищатиму і гратиму з нею. Тіна обняла хлопчика. Чоловік вдячно дивився на дружину. З його очей полилися сльо зи.