Орися була першою красунею в селі. Чутки про її красу поширилися по окрузі. Навіть із сусідніх сіл хлопці до неї стали бігати. Всі хотіли отримати її розташування. Але Орися практично всіх відшивала. Вона насміхалася над своїми шанувальниками. Батьки хитали головою. -Може не треба так грубо всіх відшивати? Ти так і в дівках можеш залишитися. Походять ще хлопці, а потім на тебе махнуть рукою, — сказав батько. -Ну і що? – пожала плечима дівчина.
– В селі все одно гідних хлопців немає. Мені нареченого потрібно в місті шукати. Батьки злякано перезирнулися. -Дурниці які! Але Орися не звикла слухатися. Незабаром вона поїхала в місто, а батьки не змогли їй перешkодити. Після цього вона не дзвонила і не приїжджала. Батьки спочатку дуже су мували, але потім змирилися. Але в селі людей турбували питання. Куди поділася Орися? Чому старих батьків не відвідує? Щоб уникнути запитань, на які немає відповідей, батьки придумали казку, що Орися вийшла заміж за баrатого біз несмена і виїхала за кордон.
З часом інтерес до цієї теми затих. Орися з’явилася на порозі батьківської хати через вісім років. Коли мати на неї глянула, не відразу впізнала рідну дочку. Орися дуже сильно змінилася, вона постаріла років на двадцять. На обличчі було багато зморшок, кілька локонів навіть посивіли. І це в тридцять років! Мати обняла дочку і заnлакала. На жаль, батька Орися не застала, його тоді вже не було в живих. Всі в селі були дуже здивовані. Мати не ставила дочці зайвих питань. Було видно, що видалося життя нелегким, і вона не хоче про це говорити.