Двадцять років тому я залишилася вдо вою з двома доньками: шісти і чотирьох років. Пощастило, що в мене ще була мама, яка в усьому допомагала і підтримувала мене. Коли я повідомила про своє рішення поїхати закордон на заробітки, то відчула її підтримку, дітей я залишила на неї. Сталося це через півтора роки після сме рті чоловіка.
Щомісяця я надсилала дітям чималу суму грошей, залишала собі лише на найнеобхідніше. Додому приїжджала лише на свята. Зараз дві мої кровинушки стали дорослими жінками, які мають чоловіків і сім’ї. Одного вечора я прийшла з роботи, мені подзвонила молодша дочка, я здивувалася, адже зазвичай я їм дзвонила, але радісно підняла слухавку.
– Мамо, як ти посміла? – Кричала дочка в трубку – Ти чому допомогла Оксані купити житло? Нехай її чоловік забезпечує! Зовсім про мене не думаєш! Може її любиш більше за мене? Донька майже ніде не помилилася . Декілька днів тому я надіслала старшій 10 тисяч доларів, половину суми на квартиру.
Іншу половину їм давали батьки нареченого, і діти щось відкладали. Звичайно, я хотіла допомогти дочці перебратися зі орендованої квартири на власну, яка ж мати цього не хоче? Однак я і подумати не могла, що Оленка обуриться через те, що я допомогла сестрі. Сама вона вийшла заміж за хлопця із заможної родини, батьки якого одразу подарували їм квартиру.
Їй навіть працювати не доводиться, у всьому забезпечує чоловік, а ось старша з чоловіком багато працювали, щоб отримати дах над головою. Мене дивує, як молодша дочка поводиться, з її станом вони й самі могли якось допомогти сестрі та її чоловікові, може роботу краще знайти, необов’язково грошима, але в ній немає співчуття, ні до мене, ні до старшої сестри.
Я не шкодую про те, що допомогла старшій дочці, тепер я впевнена, що вона має дах над головою і в разі чого вона завжди прийде на допомогу (я знала це і до покупки квартири). А сьогодні ще й дзвонила старша дочка, скаржилася на молодшу. Олена і їй зателефонувала. Вимагала віддати 5 тисяч, або щоб Оксана переконала мене дати їй також 10 тисяч, адже все має “бути по справедливості”. І як мені реагувати на такі вчинки дочки?