Після весілля ми з чоловіком вирішили жити з його батьками у чотирикімнатній квартирі, щоб накопичити на власний будинок. Ми всі жили разом, дружно та мирно, без будь-яких сварок чи kонфліктів. Через рік наро дився наш син Юрка, і ми вже майже змогли накопичити достатньо грошей на власний будинок.
На третій день народ ження Юри моя свекруха випила кілька зайвих келихів вина і в цьому стані сказала мені, мовляв, переконана, що Юра не був біологічною дитиною мого чоловіка, її сина. Вона навіть зажадала від мене тест на батьківство, щоб довести свою правоту. Щоб усе було справедливо, я запропонувала, щоб і мій тесть пройшов цю процедуру.
Наступного дня ми здали тест, а за тиждень мій чоловік отримав результати. Він мовчав, читаючи папери, а потім раптово кинув їх у свою маму, перш ніж схопити нашого сина і мене за руку і повести нас до нашої спальні.
Він сказав, що ми переїдемо до моїх батьків, і ми почали вкладати речі в машину. Коли ми виїжджали, мій чоловік пояснив, що результати тесту показали наступне: Юрко був його сином, але мій свекор не був його біологічним батьком.
Я відчувала себе винною за те, що в гніві запропонувала зустрічний варіант, і це призвело до розпаду сім’ї. Свекор подав на роз лучення. Дурість і ревнощі свекрухи призвели і до того, що вона зруйнувала щастя своєї сім’ї.