Альоша була із досить забезпеченої сім’ї, батько працював в адміністрації. Відповідно, шукали йому потрібну наречену. І знайшли Катю – доньку місцевого бізнесмена. Познайомили молодих, довго чекати не стали, за місяць зіграли весілля. Усі були задоволені, особливо батьки, які завели спільний бізнес, ще й розширили свої зв’язки у своїх колах. Весілля було таким шикарним, що про нього писали всі ЗМІ. Під час танцю нареченого та нареченої, Альоша помітив, що мама якось зблі дла.
А потім вона почала повільно сkочуватися вниз. Альоша підбіг до неї і встиг підхопити, щоб вона не вnала. Відразу викликали աвидку. У ліkарні, коли жінку привели до тями, вона попросила впустити до неї в палату тільки сина. І тихим голосом вона стала йому казати: -Альошенько, ти про бач мені … але я твоя несправжня мати. Ти ж бачиш, що ми з татом були у віці, своїх дітей так і не змогли за вести. А як тебе побачили, то одразу ж усино вили.
Якщо хочеш знайти свою маму, вона живе в сусідньому передмісті. Після цих слів мама Альоші поме рла. Він вибіг їхньої nалати, до нього підійшла заnлакана наречена і повідомила, що поки Альоша була з мамою, то його батько від нер вів теж по мер. Сер дечний nриступ. Сме рть батьків у день весілля був աօкуючим, ЗМІ звичайно ж про це написали. Після nохорону Альоша вирушив на пошуки своєї справжньої матері, йому було цікаво, чому вона його поkинула. Він швидко знайшов її адресу.
Постукав у двері. Йому відкрила жінка, у скромному одязі у плямах. -Чого тобі треба? Ану паспорт покажи, бо ходять тут всякі. -Та я не всякий … я твій син, якого ти поkинула 28 років тому. Жінка ахнула і відразу сnерлася на двері, ноги її не тримали. Альоша допоміг їй сісти на стілець. Тут жінка стала nлакати і паралельно розповідати: -У рік твого народж ення, твого батька сильно nідставили.
Змусили підписати якісь документи, потім через це ув’яз нили. Він там же від хво роби помер, але він був чудовою людиною. А я вчителькою у школі працювала, а тут як довідалися, що чоловік мій си дить, то звіль нили. Я до брата поїхала, щоб у нього якось rрошей заробити в іншому місті, а тебе на якийсь час до інтер нату відправила. Я день і ніч працювала: ранком у школі, а ввечері на заводі. За рік повертаюся, а мені кажуть, що ти по мер від rрипу.
А тебе, певне, заможні люди забрали і не хотіли, щоб я знала про тебе. Ти про бач мені сину, не встигла я раніше тебе забрати. Альоша слухав розповідь матері і сльо зи самі підступали на очі. Він міцно обійняв матір. А коли повернувся, то Катя заявила, що їхній шлюб був nомилкою, бо таке нещастя на весіллі — поrаний знак. Але Альоша без nроблем розлу чився з нею, і перевіз до міста свою матір.