Приїхала до сім’ї доньки на Новий рік. Але щойно побачила, як вони спілкуються між собою, готова була втекти з їхнього дому та йти додому пішки всі 500 км

Свою доньку я не можу назвати щасливою. Вона вийшла заміж, здавалося б, за коханням, у 18 років. У сім’ї з’явився хлопчик, але незабаром не стало її коханого. Донька вийшла заміж вдруге. Спочатку новий чоловік добре ставився до дитини дружини від першого шлюбу, але коли в сім’ї з’явилася їхня спільна дитина – донька – ситуація різко змінилася.

 

 

 

Пасинок почав дратувати його. Звичайно, діти отримували любов і турботу порівну, але було очевидно, що ставлення чоловіка до хлопчика якесь холодне, іноді навіть вороже. Хлопчик щось щось не так зробив, щось не те сказав, не так подивився, і так нескінченно. Протягом кількох років моя донька намагалася щось із цим зробити, однак у неї нічого не виходило. Як результат – poзлучення.

 

 

 

Дочка моя залишилася одна, жила в селі, а найжахливіше було те, що вона була сповнена сил, молодості та енергії. Незабаром вона зустріла хлопця. Той був працьовитим, мав квартиру в місті, чудову високооплачувану роботу. Донька разом із дітьми вирішила переїхати до нього, до міста, яке знаходилося за 500 кілометрів від мого населеного пункту.

 

 

 

Діти дуже часто приїжджали до мене, але ніколи не говорили пoганого слова про вітчима. Та й я намагалася якнайменше влазити в їхні сімейні справи. І ось одного разу мене запросили відсвяткувати Новий рік із ними. Довго не хотіла їхати, але онуки мене вмовили. Приїхавши до них, я дуже швидко помітила, що новий кавалер моєї дочки просто жахливо спілкується з моїми онуками.

 

 

 

Чіплявся по кожній дрібниці. Навіть учинив cкандал через те, що синочок якось неправильно тримав столові прилади. Я здогадалася, що, якщо таке діється в моїй присутності, то що вже говорити про ті моменти, коли вони знаходяться у вузькому сімейному колі. Мені було дуже бoляче: хотілося забрати всіх своїх рідних – і хоч пішки вирушити за 500 км.

 

 

 

Сьогодні зранку я вирішила поговорити зі своєю донькою. Виявилося, вона все бачить і розуміє, ось тільки не знає, що робити у такій ситуації. Адже й перше розлучення сталося тому, що чоловік пoгано поводився із сином. І тепер вся ситуація повторюється. Навіть не знаю, що порадити своїй рідній дочці! Може, ви мені підкажете?