Вова покинув Софію некрасиво, як останній боягуз. Дівчина і подумати не могла, що її чекало попереду

Вова вчинив із Софією, як останній зрадник і бояrуз. Після 3 років відносин він не знайшов способу краще, ніж просто написати повідомлення без смайликів, розділових знаків і великих літер. “я тебе більше не люблю вибач ми повинні розлучитися кохання пішло” – було написано в повідомленні. Він відправив СМС-ку і, напевно, викинув SIM-карту, щоб замістити сліди.

 

 

 

Софія прочитала це вранці. Вона думала, що Вова пішов на роботу рано-вранці, а виявилося, що він пішов, але не на роботу, а назавжди. Вона встала з ліжка, одягла тапки, хотіла було йти за водою, і коліна її зрадили, вона впала на підлогу і заnлакала. Через 2 тижні від колись привабливої жіночної фігури, вогняних очей та променистої усмішки дівчини не залишилося й сліду. Вона догорала на очах. Не відповідала на дзвінки, нічого не їла, іноді пила воду, з місця практично не вставала, тільки раз на 2-3 дні лежала у гарячій ванні, намагаючись зігріти себе хоча б зовні.

 

 

 

Батьки серйозно замислилися, як би витягти доньку з такого стану. Вони купили їй квитки на відпочинок. Софія лежала на пляжі: теплий пісок, тепла вода, сонечко — що ж потрібно для щастя? А ні. Виявилося, потрібний Вовка. Молодший брат так стурбувався станом сестри, що йому на думку спала геніальна ідея: він дав rрошей своєму колегі – дивному романтику Максиму, щоб той щодня малював листівки сестрі.

 

 

 

Максим був дивним у своєму романтизмі. Він умів цитувати найвидатніших романтиків в історії людство зі 100% точністю. Під кожною листівкою Макс малював міні-ілюстрацію та залишав закорючку. Софія почала цвісти. Вона щодня з нетерпінням чекала подарунка від таємного шанувальника, а листівки збирала у скриньці з біжутерією. Софочка знову почала займатися спортом, правильно харчуватися. Щокам повернувся здоровий рум’янець, а очам – блиск. З появою справжнього шанувальника таємний поступово пішов на другий план.

 

 

 

Але все це було швидкоплинним потягом. Через 7 років Софія зустріла чоловіка — розумного і турботливого. Настав довгоочікуваний день весілля. Усіх родичів з обох боків було запрошено на пишне весілля. Брат Софії аж із іншої країни повернувся на батьківщину, щоб бути присутнім на весіллі сестри. Побачивши нареченого, він втратив дар мови. Вже в РАГС-і, підписуючи папір, Софія не могла повірити очам: через 7 років вона побачила на листку до болі знайомий гачок.