«Мама і тато дивилися телевізор, як раптом мама сказала:” Я втомилася, вже пізно, піду спати ». Замочила квасолю, витягла з морозилки м’ясо для завтрашньої вечері, перевірила, чи вистачить мюслі на сніданок, насипала цукор в цукерницю, розставила на столі тарілки на ранок, поклала біля кожної ложку, заправила кавоварку …
Повісила мокрі речі на сушилку і пришила відірваний гудзик. Зібрала іграшки, розкидані по всій вітальні, поставила телефон на зарядку. Полила квіти, вставила новий пакет для сміття і поправила зім’ятою рушник. Зітхнула,потягнулася і відправилася в спальню. На хвилинку зупинилася, щоб написати повідомлення вчительці, поклала гроші дитині на завтрашню екскурсію і дістала з-під стільця впала книжку. Потім вмилася, змастила облича кремом і почистила зуби :
– Хіба ти не пішла спати? – крикнув папа.- Іду, – відповіла мама.Почистивши зуби, вона підлила води собаці в миску. Замкнула на ключ вхідні двері і вимкнула світло в коридорі. Заглянула до дітей, вимкнула у них світло і телевізор, підібрала з підлоги сорочку і шкарпетки і віднесла їх у кошик для брудної білизни. Поговорила зі старшим сином, який все ще робив уроки.
Добравшись до спальні, поставила годинник, приготувала речі на наступний ранок, привела в порядок взуття в передпокої і додала три пункти в список термінових справ.У цей момент тато вимкнув телевізор і сказав: «Я пішов спати». І, дійсно, не довго думаючи, відправився в спальню. Загалом, нічого особливого. Чому ж жінки живуть довше? Тому що не можуть піти завчасно: у них занадто багато справ … ».Саманта Вільяр і Сара Брун (з книги ” Як жити, коли все на тобі ”).