Я одружився в юному вісімнадцятирічному віці на kоханні всього мого життя – Ані, яка була старша за мене на три роки. Наше kохання будувалося на взаємній повазі та розумінні, і ми дорожили один одним і кожною секундою один з одним. Нам обіцяли квартиру батьки Ані до нашого весілля, але все пішло не так, як ми очікували. Натомість нам дали старий будинок на околиці села без під’їзної дороrи. Незважаючи на наше розчарування, ми обидва почали вперто будувати новий будинок.
Ми жили з батьками Ані, і це була постійна боротьба через постійні суперечки. Якось я прийшов додому і побачив, що Аня гірко плаче у нашій кімнаті. Вона розповіла мені, що її батьки зажадали гроші, які ми зібрали, стверджуючи, що це плата за стару халупу, яку вони нам подарували. Батьки Ані зажадали від нас усю су му, але, на щастя, вони не знали точно, скільки ми зібрали. Аня дала їм лише малу частину, але це все одно її глибоко зачепило. Я не міг зрозуміти, чому її батьки були такі несправедливі до нас.
Я вирішив, що ми переїдемо в село і збудуємо там свій будинок, адже хотіли жити окремо та незалежно від батьків Ані. Ми подбали про те, щоб будинок був офіційно зареєстрований на ім’я Ані, і ніхто більше не мав жодних прав на нерухомість. Я подякував дружині за її силу і готовність зберегти більшу частину наших заощаджень, навіть коли вона була скривджена і сердита. Ми були сповнені рішучості зробити своє життя кращим і побудувати майбутнє, в якому ми могли б жити у мирі та любові без будь-якого втручання.