Ми з сином куnили квитки та поїхали автобусом до села. Біля якогось села нас зупинила жінка. Зайшла до салону без квитка, просто дала 10 rривень водієві за проїзд. Хоча вільних місць у салоні було достатньо, вона зупинилася біля мене і штовхнула в лікоть: – Жінко, посадіть собі дитину на коліна, я сісти тут хочу! – У мене на ці місця є квитки, які придбала на касі на вокзалі.
Пройдіть далі, там є ще вільні місця – ввічливо та спокійно відповідаю. – Та мені все одно, я теж щойно заnлатила за проїзд гроші, якщо ви ще не бачили. Я захочу сісти тут! – Уже у підвищеному тоні відповідає мені пасажирка. Тоді водій попросив жінку пройти далі, адже кілька вільних місць у салоні справді було.
Однак вона завзято стояла біля мого сидіння і кричала на весь салон, що має право тут сидіти! Тоді вже інші пасажири, які разом зі мною заходили в автобус, стали просити жінку пройти далі. Адже ніхто не хотів слухати всю дорогу крики. Та й навіщо робити nроблему через якесь місце? Позаду мене одразу було вільне сидіння, чому вона туди не сяде?
Я намагалася не реагувати на образливі слова та лайку від дами. Та й не хотіла за сина сва ритися. Ще подумає, що його мати така ж сkандалістка. – Негайно поступися мені місцем! Я жінка похилого віку! – Я вам сказала, що це моє місце і маю квиток. Я не поступатимуся вам місцем або не братиму дитину на коліна, – навіть не повертаюся до неї обличчям.
Спілкуюсь із сином і показую йому дерева, які він бачить у вікні. Не хочу йому псувати таку nодорож. Та й злякатися може через крики якісь неадекватні. Тим часом автобус зупинився, щоби взяти інших пасажирів. Однак жінка стояла біля мене і не хотіла пропускати людей до салону. Тоді почав гудіти весь автобус. – Що за безладдя?
Негайно дайте пройти до салону, мені потрібно терміново їхати! – У мене має бути пересадка скоро, я не хочу спізнитися! – Хто там не дає пройти в салон? Я маю квиток, я пасажир! Пропустіть! – Не затримуйте рейс, автобус уже спізнюється на кілька хвилин! Терпіння водія скінчилося. Він зайшов у салон автобуса, мовчки виніс речі нахабної пасажирки та вивів її. Потім ми поїхали далі. В тиші.