Мені 24 роки, вийшла заміж 2 місяці тому. З хлопцем спілкувалася півроку. Ілля зі звичайної сім’ї, квартири у нього немає, живуть всі разом. Я завжди вважала, що у мене міцна і дружна сім’я. Тато з мамою ніколи не сва рилися. Вони прожили в шлюбі 20 років, дві дитини завели.
Тато не kурить і не п’є, зарnлату завжди додому приносить. Мама, напевно, заради цього і жила з ним. Домашні справи були на ній, тато працював на будівництві. Скаржилася мати на те, що отримує такі ж rроші, як і батько, але чоловік по дому не робить нічого.
Ми з братом теж нероби, була впевнена мати. Доглядати за братом і батьком — її обов’язок. Кілька років тому бабуся пішла з життя і залишила свою квартиру дочці. Ось мама і сподівалася, що з’їду туди і стану самостійною, проте мені було зручніше жити з нею.
Я ходила в цю квартиру тільки для своїх розваг. Виявилося, що квартиру вона ремонтує далеко не для нас з чоловіком. Я намагалася їй натякнути, але вона не надавала цьому ніякої уваги. Тато теж думав, що вона готує подарунок молодятам. Сюрприз перевершив наші очікування.
Мама за пару днів до весілля заявила, що йде. Я була в люті. Не могла повірити в це. Вона все таємно продумала і пішла, як ні в чому не бувало. Найцікавіше, що ремонт був зроблений на загальні rроші. Маму це не бентежило, таким чином вона компенсувала свою жіночу працю. Говорила, що майно дісталося їй, значить вона буде сама розпоряджатися.
Тато вимагав, щоб вона хоча б частину квартири залишила мені, але їй і цього не хотілося. Ця дама зіпсувала всі відносини з нами, зате тепер радіє своєму життю, як каже вона сама… Як ви думаєте, хто правий у цій ситуації? Чи справді мама винна? Може все-таки дочка виявилася егоїсткою?